Ще раз про "гуманістичні науки"

Гуманітаризація передбачає своїм результатом гуманізацію. Якщо взяти до уваги ключову позицію Твардовського щодо дій та витворів, то він напевно вживав саме термін "гуманістичні" науки задля підкреслення результату, наслідку гуманітаризації. Неспроста Тереза Жепа у праці "Психологія у Львівсько-Варшавській школі" не раз підкреслила на тяжінні психології Твардовського та його учнів-психологів до гуманістичної психології. А я, як дослідник філософії освіти, можу стверджувати про тяжіння аналітичної філософії освіти Твардовського до гуманістичної філософії освіти.
Думаю, що польські колеги помилково підставили у тому словнику (про який я вже згадувала) відповідник "гуманітарні" науки до терміну Твардовського "гуманістичні" науки.
Степане, який термін використано у німецьких, французьких, англійських перекладах, наприклад, праці Твардовського "Про відношення психології до гуманістичних наук"?

Cechy przedmiotu

Ігоре Волидимировичу, питання передусім (але не тільки:) до Вас, оскільки Ви перекладаєте "Wyobrażenia i pojęcia". Як найкраще перекласти польське "cecha", якщо йдеться про предмети? Мені здається, що є чотири варіанти: "риса", "ознака", "прикмета", "атрибут". Я зіткнувся з цим питанням три роки тому перекладаючи працю Олексюка "Про природу сприйняттєвого судження" і вибрав "ознака".  Яка Ваша думка, Колеги?

Збереження особливостей мови та епохи Твардовського

Вирішила зберегти у тексті перекладу термін "гуманістичні науки" з приміткою про збереження особливостей мови та епохи Твардовського, хоча йдеться про "гуманітарні науки". 

 Анна Брожек та Яцек Ядацький звернули увагу на такі слова у працях філософа на навели їх сучасні відповідники. (Kazimierz Twardowski // Myśl, mowa i czyn. – Kraków, 2013. – S. 11-12.) Ми б могли звернути увагу на цей словник, можливо його збагатити та, таким чином, зберегти у перекладі особливості мови Твардовського. Яка Ваша думка, колеги?

Ще раз про przedstawienia і wyobrażenia

Зараз перекладаю одну із основних праць Казимира Твардовського "Wyobrażenia i pojęcia".
У цій праці Казимир Твардовський подає наступну класифікацію:

Przedstawienia (Repraesentationes, Vorstellungen)

Wyobrazenia                                                                                Pojecia                                 
Imagines                                                                                       Conceptus
Images                                                                                          Concepts (Notions)
Anschauliche (konkrete)                                                                Unanschauliche Vorstellungen,
Vorstellungen                                                                                 Begriffe

В українській мові немає слова "представлення" (як психічний акт); можна когось представляти (знайомити), можна представити книжку тощо, але ніхто не каже "Я предсталяю собі Пегаса", кажуть: "Я уявляю Пегаса" або "Я виображую Пегаса". Та й Vorstellungen - це уявлення. Далі, imago, image - це образ, тому й wyobrazenie - це також образ.

Є думка, що przedstawienia треба залишити представленнями, а wyobrazenia перекладати як уявлення, але, як на мене, це заплутує справу.

Колеги, що ви думаєте з цього приводу?

ja, my, ty, wy

У мене є загальна пропозиція щодо стилістики наших перекладів. Йдеться про те, що, як відомо, у польській мові практично не вживається особовий займенник однини і множини в першій і другій особі (ja, my, ty, wy). Тому при перекладі на українську також виникає спокуса обходитися без цих займенників, але все ж у більшості випадків варто їх (я, ми, ти, ви) вставляти, бо так воно буде звучати природніше для українського вуха. 

Czynności i wytwory

 Питання Ольги:
"Ми розрізняємо акт-результат. Як тоді ми перекладаємо "czynność". я розумію, що через "czynność" Твардовський пояснював "akt". Але він вживає і "czynnosc", "akt".

Мені здається (хоча я можу помилятися), що Твардовський, зокрема у праці "Czynności i wytwory" використав замість терсіну "akt" термін "czynność", для того щоб вивести його з контексту виключно свідомості. Але, мені здається, що czynność i akt у Твардовського використовуються практично в одному і тому ж значенні, і що обидва ці терміни треба перекладати як "акт" (а "wytwór" - як результат). За цим промовляє і англійський переклад праці Твардовського: "Acts and Products". Борис Домбровський у російських перекладах Твардовського czynność перекладає як "процесс", але мені цей переклад не подобається.

Працю "Czynności i wytwory" перекладатиме пан Маркіян, тож цікаво було б дізнатися його думку щодо цього питання.   

ще про przedstawienie, wyobrażenie i sąd

Колеги, в мене до Вас ще є питання щодо уточнення перекладів (1) przedstawienie, (2) wyobrażenie i (3) sąd в контексті їх розуміннія як акту і як результату.

Отже, на разі маємо такі переклади:


(1)
przedstawienie (як акт) / przedstawianie - уявлення / уявлювання
przedstawienie (як результат) - уявлення

(2)
wyobrażenie (як акт) / wyobrażanie  - виображення / виображування
wyobrażenie (як результат) - виображення, образ

(3)
sąd (як акт) / sądzenie  - судження
sąd (як результат) - судження

Як бачимо, у перекладах (1), (2) і (3) одні і ті ж самі терміни, які я виділив (уявлення, виображення, судження) вжиті і у значенні акту, і у значенні результату, що може створювати деяку плутанину.  Питання: зупиняємося на цьому варіанті, чи все таки пробуємо закріпити за значеннями акту і результату різні терміни? Я за за те щоб зупинитися на цьому варіанті, з двох причин:
1) В принципі, на мою думку, це не є велика проблема, адже польські відповідники цих термінів (przedstawienie, wyobrażenie, sąd) також вжиті і у значенні акту, і у значенні результату. Те, чи вони у тексті вжиті у значенні акту, чи результату буде випливати з контексту. Тож нема сенсу ускладнювати справу;
2) Здається, що закріпити різні терміни за актом і результатом ще можна якось в (1) (нп. акт - уявлювання, результат - уявлення) і (2) (нп. акт - виображування, результат - виображення, образ), але неможливо в (3), бо тут маємо тільки одне слово "судження". В перших десятиліттях ХХ століття в термінології українських логіків у Галичині таке розрізнення було: акт - "судження", результат - "суд". Але слово "суд" вже давно вийшло з ужитку з української логічної термінології, і, здається, нема сенсу повертати його в науковий обіг. 
 
Яка Ваша думка?