Колеги, в мене до Вас ще є питання щодо уточнення перекладів (1) przedstawienie, (2) wyobrażenie i (3) sąd в контексті їх розуміннія як акту і як результату.
Отже, на разі маємо такі переклади:
(1)
przedstawienie (як акт) / przedstawianie - уявлення / уявлювання
przedstawienie (як результат) - уявлення
(2)
wyobrażenie (як акт) / wyobrażanie - виображення / виображування
wyobrażenie (як результат) - виображення, образ
(3)
sąd (як акт) / sądzenie - судження
sąd (як результат) - судження
Як бачимо, у перекладах (1), (2) і (3) одні і ті ж самі терміни, які я виділив (уявлення, виображення, судження) вжиті і у значенні акту, і у значенні результату, що може створювати деяку плутанину. Питання: зупиняємося на цьому варіанті, чи все таки пробуємо закріпити за значеннями акту і результату різні терміни? Я за за те щоб зупинитися на цьому варіанті, з двох причин:
1) В принципі, на мою думку, це не є велика проблема, адже польські
відповідники цих термінів (przedstawienie, wyobrażenie, sąd) також вжиті
і у значенні акту, і у значенні результату. Те, чи вони у тексті вжиті у значенні акту, чи результату буде випливати з контексту. Тож нема сенсу ускладнювати справу;
2) Здається, що закріпити різні терміни за актом і результатом ще можна якось в (1) (нп. акт - уявлювання, результат - уявлення) і (2) (нп. акт - виображування, результат - виображення, образ), але неможливо в (3), бо тут маємо тільки одне слово "судження". В перших десятиліттях ХХ століття в термінології українських логіків у Галичині таке розрізнення було: акт - "судження", результат - "суд". Але слово "суд" вже давно вийшло з ужитку з української логічної термінології, і, здається, нема сенсу повертати його в науковий обіг.
Яка Ваша думка?
Я підтримую цей варіант.
ВідповістиВидалитиНавіть коли Твардовський і розрізняв, то шукав спільну основу. Я, наприклад, мала таке з поняттям "виховання". Він розрізнив виховування і виховання, але водночас стверджував, що їх складно розєднати, оскільки вони єдині.
Це розрізнення буде випливати із контексту, але в цілому можна послуговуватись загальноуживаним терміном.
Гаразд, зупиняємося на цих варіантах (1, 2, 3), а розрізняти акт і результат будемо в контексті тої чи іншої праці.
ВідповістиВидалити