субота, 19 липня 2014 р.
przedstawiać sobie i wyobrażać sobie
У більшій праці К. Твардовського "Образи і поняття" він вживає два дієслова przedstawiać sobie i wyobrażać sobie. З огляду на те, що в українській мові є три слова «образ», «уявлення»
і «поняття», але немає відповідника для «przedstawiać sobie», то я переклав слово «wyobrażenie» і дієслово «wyobrażać
sobie» як образ (або виображення)
і «виображувати», а «przedstawienie» і «przedstawiać
sobie» – уявлення і уявляти. Поступово дієслово "виображувати" і відповідний іменник "виображення" набуває легального статусу в українській філософській термінології. Наприклад, в найновішому перекладі Декарта ("Метафізичні розмисли"), здійсненого проф. О. Хомою, ці слова активно використовуються (див.: "Медитації" Декарта у дзеркалі сучасних тлумачень: Жан-Марі Бейсад, Жан-Люк Марйон, Кім Сан Он-Ван-Кун. Пер. з фр. і лат. - К.: Дух і Літера, 2014. - 368 с.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Думаю, що "уявляти собі" і "виображувати собі" - це вдалий спосіб розрізнення дієслів "przedstawiać sobie" i "wyobrażać sobie". Терміни "виображення" і "виображувати" зустрічаються у працях Франка. Балей у своїх текстах "przedstawienie" i "wyobrażenie" називав відповідно "представлення" і "зображення", але ці терміни звучать досить архаїчно.
ВідповістиВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиВ українській мові відсутнє слово "виображувати". (У Франка термін "виображувати" міг бути присутній як полонізм) Натомість є "відображувати", "зображувати". У нашому випадку нам підійшов би термін "відображувати". Яка різниця між "виображувати" та "відображувати"?
ВидалитиЦе цікаве питання. Думаю, нам варто піти ще далі, і вглибитися ще більше в поняття wyobrażenia. У Твардовського фігурує три типи психічних актів (і явищ) wyobrażeń:
ВідповістиВидалити(1) wyobrażenie spostrzagawcze (чи spostrzeżeniowe) - це процес утворення образу певного предмету безпосередньо у процесі його сприйняття (spostrzeżenia). Взагалі spostrzeżenie складається з wyobrażenia spostrzeżeniowego i sądu spostrzeżeniowego.
(2) wyobrażenie wytwórcze - це процес створення в свідомості нового образу, якого до того не було у сприйнятті (нп. у процесі фантазування).
(3) wyobrażenie odtwórcze - це процес відтворення у свідомості образу, який вже колись був у сприйнятті (нп. у процесі пригадування).
Питання: як будемо перекладати всі ці три види wyobrażeń i wyobrażenie взагалі? Не забуваймо, що треба враховувати два значення слова wyobrażenie: як певний психічний акт, який виражається у дієслові, і як результат цього акту, певне психічне явище, яке виражається в іменнику. Як результат певного психічного акту, психічне явище, wyobrażenie - це іменник "образ". Ігор Володимирович поставив питання про те, як перекладати wyobrażenie sobie - тобто wyobrażenie як акт. Тут нам потрібне дієслово від іменника "образ". Здається, що в сучасній українській мові нема відповідного дієслова, тому потрібно або придумати нове слово, або повернутися до слова, яке вживалося давніше. Варіант з дієсловом "виображувати" мені видається з цієї точки зору досить влучним. Варто звернути увагу, що польскому префіксу "wy-" завжди відповідає український "ви-", і в даному дієслові ми його зберігаємо.
Тепер мої пропозиції щодо трьох видів wyobrażenia.
I. В значенні результату (іменник):
1) wyobrażenie spostrzegawcze (spostrzeżeniowe) - сприйняттєвий образ
2) wyobrażenie wytwórcze - витворювальний образ
3) wyobrażenie odtwórcze - відтворювальний образ
II. В значенні акту (дієслово):
1) wyobrażenie spostrzegawcze (spostrzeżeniowe) - сприйняттєве виображування
2) wyobrażenie wytwórcze - витворювальне виображування
3) wyobrażenie odtwórcze - відтворювальне виображування
Тепер стосовно терміну "відображувати", який пропонує Ольга, і чим він відрізняється від "виображувати". В моєму відчутті "відображувати" є вужчим поняттям, оскільки воно може мати якесь застосування тільки до odtwórczych wyobrażeń, бо там ми маємо певний образ-взірець, який ми відтворюємо. Натомість до wyobrażeń spostrzegawczych i wytwórczych воно не пасує. Тут, однак, з'являється ще один цікавий варіант перекладу: може б wyobrażenie wytwórcze перекладати як "виображення" і "виображування", а wyobrażenie odtwórcze як "відображення" і "відображування"? Але як тоді перекладати wyobrażenie spostrzegawcze i взагалі wyobrażenie?
Мені дуже цікава Ваша думка з цього питання.
P.S. У Балея:
ВідповістиВидалити1) wyobrażenie spostrzegawcze (spostrzeżeniowe) - спостережне зображення
2) wyobrażenie wytwórcze - уявне зображення
3) wyobrażenie odtwórcze - пригадове зображення
Я за те, щоб зупинитися на виображувати, як акті створення образів.
ВідповістиВидалитиЩодо wyobrażenie wytwórcze, то чи можна перекласти, як продуктивний образ, а wyobrażenie odtwórcze - як репродуктивний образ? Адже, продукувати щось означає створювати, виробляти тощо, а репродукувати - відтворювати. Можна вживати, як синоніми.
Щодо зображення, то , як на мене, воно є зайвим, і його не варто використовувати у наших перекладах. Воно лише заплутує справу.
Spostrzeżenia - зупиняємося на сприйнятті і, в залежності від контектсу, на спостереженні, але все ж таки більше у значенні сприйняття.
1. Виходячи із визначення свідомості як особливої форми відображення дійсності, слово «форма» може передбачити та включити всі різновиди відображення: продуктивні, репродуктивні, образи сприйняття і т.п.
ВідповістиВидалити2. У вітчизняній філософії та психології загальноуживаним є термін «відображення». І послуговуючись саме цим терміном, ми б зробили Твардовського більш зрозумілим для наукової громадськості. Тим паче, що йдеться про те саме: процес пізнання.
3. Щодо «виображення» та «відображення» з позицій мови, то нам потрібна консультація філолога. Ми його маємо. Я проконсультувалась зі своїми колегами, то відповідь така, що є слово «відображення». Але я не проти «виображення», якщо ми точно та ясно встановимо між ним та «відображенням» різницю.
4. З позицій дій та результатів: дія – відображення, результат – образ.
5. Тоді класифікація образів наступна:
Образи: первинні, похідні.
Первинні: конкретні (сприйняття).
Похідні: репродуктивні (з памяті), продуктивні (з фантазії).
(Класифікацію зробила на основі праці «Психологія мислення»)
Отже,
Психічна дія:
1) wyobrażenie spostrzegawcze (spostrzeżeniowe) – сприйняттєве відображення, або чуттєве відображення (друге знайшла у психологічній літературі)
2) wyobrażenie wytwórcze – продуктивне відображення
3) wyobrażenie odtwórcze – репродуктивне відображення
Психічний результат:
1) wyobrażenie spostrzegawcze (spostrzeżeniowe) - образ сприйняття
2) wyobrażenie wytwórcze – продуктивний образ
3) wyobrażenie odtwórcze – репродуктивний образ
Аналогічно й у Балея.
6. Щодо зображень, то вони дійсно зайві.
7. Чому я така наполеглива у зясуванні цього питання, бо ж я й ти, Степане, відійшли від терміну «представлення» у наших дослідженнях, а замінили його на сучасний – «уявлення». Ми відмовились від «сприймання», а змінили його на «сприйняття», аналогічно з «почуванням». І я вважаю, що й тут ми б мали це владнати. А якщо не вийде, то ми повинні у передмові про це вказати.
8. І ще, я не маю «Метафізичних розмислів» Декарта. Я б була дуже вдячна за копії кількох сторінок із словом «виображення». Може б тоді я змінила свою точку зору й не докучала Вам :)
Відображення не підходить, оскільки, знову ж таки, є пасивною функцією нашої психіки; тим більше, що визначення свідомості як "форми відображення дійсності" не витримує критики. Це стара марксистсько-ленінська теорія свідомості. Наслідком відображення не є образ, а є копія дійсності, картинка дійсності, а у К. Твардовського йдеться саме про створення образів (продукування і репродукування образів), тому мається на увазі активність людської психіки (все ж К. Твардовський, як і Брентано не розрізняють психіку і свідомість).
ВидалитиОсь цитати з найновішого перекладу Декартіських "Медитацій":
"Нарешті, в шостій я розрізняю дію здатності розуміти й дію виображення" (с. 139); "а саме: очі, голова, руки й уся решта в тілі, принаймні є речами не виображеними, а істинними й такими, що існують" (с. 147); "Він (Бог) волів, аби я ошукувався щоразу, коли додаю два до трьох або перераховую сторони квадрата, або ж складаю судження про щось ще простіше, якщо тільки можна виобразити щось простіше за це" (с. 151); "І як той раб, що насолоджувався вві сні виображеною свободою..." (с. 155) і ще багато можна навести цитат, але й цих, думаю, достатньо.
Все зрозуміла, питань немає.
ВидалитиЗнайшла у тлумачному словнику:
ВидалитиВИОБРАЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИОБРАЗИТИ, ажу, азиш, док., перех., діал.
1. Зображувати. Степанида виобразила на обличчі щось подібне до привітної посмішки (Олександр Копиленко, Дуже добре, 1937, 187).
2. Уявляти. — І як же ви, пані, виображуєте собі нашу дальшу подорож, нашу будущину? (Іван Франко, III, 1950, 169).
Отже, виображувати.
Тоді відносно дій та результатів можливі такі пари:
ВідповістиВидалитидія результат
виображення образ
виображування виображення
виображувати виобразити
Колеги, це чудово, що наша дискусія є такою плідною, дуже Вам дякую за це! Таким чином, власне, мусимо наполегливо формувати новітню українську філософську термінологію, іншого шляху немає.
ВідповістиВидалитиОльго, так, я згоден, що там, де є найменша можливість, ми повинні відмовлятися від анахронізмів типу "представлення", "зображення", "почування" ітд., замінюючи їх на сучасні терміни. Але у випадку з wyobrażeniem дійсно маємо клопіт. Термін "відображення", окрім тих його аспектів, на які вказав Ігор Володимирович, на мою думку, значеннєво є більш зближеним до польських odbicie i odzwirciedlenie, ніж до wyobrażenia, тобто знову ж таки він не віддає активної і творчої сторони свідомості.
Отже, кінцеві варіанти:
I. В значенні результату:
1) spostrzeżenie - сприйняття (іноді спостереження)
1) wyobrażenie spostrzegawcze (spostrzeżeniowe) - сприйняттєвий образ
2) wyobrażenie wytwórcze - продуктивний образ
3) wyobrażenie odtwórcze - репродуктивний образ
II. В значенні акту:
1) spostrzeżenie - сприймання
1) wyobrażenie spostrzegawcze (spostrzeżeniowe) - сприйняттєве виображування
2) wyobrażenie wytwórcze - продуктивне виображування
3) wyobrażenie odtwórcze - репродуктивне виображування
Дієслова:
spostrzegać - сприймати
wyobrażać - виображувати
Затверджуємо?
Зважте на такі аргументи, й тоді приймемо рішення.
ВідповістиВидалити1) Чуттєве пізнання це:
1. відчуття – відображення окремих властивостей.... У польській – це czucie;
2. Наступне сприйняття – цілісне відображення предметів … У польській – spostrzeżenie;
Ці два процеси (як і всі інші) є звязаними із діяльністю нервової системи. Це очевидність, про яку пише Твардовський : психологічні диспозиції це «те поле, на якому праця психолога постійно стикається з працею фізіолога, а головним чином, невролога» с. 148 (Twardowski K. O psychologii, jej przedmiocie, zadaniach, metodzie, stosunku do innych nauk i jej rozwoje / Kazimierz Twardowski // Psychologia w szkole lwowsko-warszawskiej. – Warszawa, 1997. – S. 142–183) й дуже детально пише Балей у розділі «психічне життя та нервова система»: у Zarys psychologji w związku z rozwojem psychiki dziecka / Stefan Baley. – Lwów ; Warszawa : Książnica-Atlas, 1935. –S.19-36. Ці процеси є відображенням, відбиттям у корі головного мозку образу. У слові «відображення» корінь «образ» нікуди не подівся. Й про це відображення образу, творення образу, чуттєвий образ, образ сприйняття і т. п. пише будь-який підручник звичайно марксистський (я без образ) у пострадянській Україні. Цим «відображенням» вони говорять і Балей на ст. 32 про присутність у цьому процесі неврової діяльності, а Балей навіть зображає це у малюнках.
3. Уявлення - образи предметів і явищ дійсності, створені внаслідок їх впливу на органи чуття. У польській – wyobraźnia.
Й те що я знайшла у тлумачному словнику:
ВИОБРАЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИОБРАЗИТИ, ажу, азиш, док., перех., діал.
1. Зображувати. Степанида виобразила на обличчі щось подібне до привітної посмішки (Олександр Копиленко, Дуже добре, 1937, 187).
2. Уявляти. — І як же ви, пані, виображуєте собі нашу дальшу подорож, нашу будущину? (Іван Франко, III, 1950, 169)
Говорить про те, що Франко послуговувався «виображенням» у значенні уявлення.
Спробуйте підставити у декартівських розмислах замість «виображення» «уявлення». Чи не про це йдеться?
2) Твардовський чітко розрізняє відчуття, сприйняття та уявлення. Якщо ми будемо позначувати процес чуттєвого пізнання у нього «виображуванням», то ми нівелюємо у нього перших два й все називаємо виображенням тобто уявленням.
3) ось цитата зі ст. 33 згадуваної праці Балея: «Gdy spostrzenie znieknie z tego powodu np. iz wywolujaca je przestanie dzialac, zostaje po niem zazwyczaj slad, umozliwiajacy pozniejsze przypomnienie. Wchodzi wdety w role pamiec, dzieki ktorej moga zjawic sie w swiadomosci roznego rodzaju wyobrazenia, wzglednie przedstawienia o charakterze odtworczym. Wreszcie fantazja wzbogaca swiadomosc czlowieka roznego rodzaju wyobrazeniami i fantazyjnemi.
Я думаю, що у цій цитаті Балей мав на увазі саме образи чи уявлення.
Тобто, я цілком погоджуюсь із терміном "виображення", якщо це стосується уявлення, а якщо це відчуття й сприйняття, то тоді ?
ВідповістиВидалитиМої відповіді на зауваження Ольги:
ВідповістиВидалити1) Ми, звичайно, можемо і повинні користуватися діфініціями філософських термінів, які фігурують в сучасних українських підручниках. Однак, слід дуже обережно до них підходити, приймати до уваги, але занадто не прив’язуватися до них, навіть якщо вони дуже сучасні. Справа у тому що всі ті дефініції і терміни не є універсальними, вони усі прив’язані до певного, скажімо так філософського дискурсу, який вони обслуговують. Йдеться не тільки про марксистський дискурс (який справді досі дуже міцно сидить у нашій філософській теормінології), а й про інші: постмодерністський, феноменологічний ітд. Ми ж повинні усвідомити собі, що ми перекладаємо Твардовського, який був представником брентанівського філософського дискурсу. Також потрібно собі усвідомити, що в Україні термінологія цього дискурсу є практично нерозробленою, тому в якомусь сенсі ми є першовідкривачами на цьому полі.
Ще треба пам’ятати про те, що навіть найближчі учні Твардовського (нп. Балей, Вітвіцький, Айдукевич) часом послуговоються дещо відмінною від Твардовського і своїх колег термінологією, особливо Вітвіцький любив видумувати нові цікаві терміни.
Стосовно терміну czucie, я думаю, що у текстах Твардовського воно буде зустрічатися вкрай рідко, Твардовський частіше вживає термін zmysł, який дійсно слід перекладати як відчуття.
Стосовно питання вживання «виображення» в значенні «уявлення». Я не бачу тут проблеми, бо wyobrażenie у Твардовського є видом przedstawienia (тобто уявлення), другим видом przedstawienia (уявлення) є pojęcie (поняття). Образ - це конкретне (наочне) уявлення, поняття - абстрактне. В будь-якому випадку - образ і виображування завжди і тільки відносяться до уявлення, вони не можуть бути нічим іншим. Нам потрібно тільки пам’ятати про те, що виображування є вужчим від уявлення поняттям (уявлення – це genus proximus виображення), їх механічна заміна у тексті буде логічною помилкою. Всі виобраєження є уявленнями, але не всі уявлення є виображеннями. Я не беруся на 100% стверджувати, що Декарт чи Франко мали на увазі під своїм «виображенням» саме конкретне уявлення, а не уявлення взагалі. Декарт інакше від Твардовського розумів структуру свідомості, ще інакше її розумів Франко (бо, знову ж таки, вони творили в рамках інших від Твардовського філософських дискурсів). Але для нас це не має значення. Для нас найважливіше, що такий термін як «виображування» існує і вживається в українській термінології у значенні наближеному до того, який нам потрібен (а навіть якби такий термін не існував і не вживався, то нам все одно варто було б його впровадити).
2) Виображення не можуть бути ані сприйняттями, ані тим більше процесами чуттєвого пізнання. Те, що Твардовський називає wyobrażeniem spostrzeżeniowym (сприйняттєвим виображенням), не є самим сприйняттям, а є певним виображенням, яке супроводжує процес сприйняття. Наприклад під час безпосереднього візуального сприйняття дерева у мене виникає образ цього дерева. У даному випадку дане виображування є в основному пасивним, і тут ми могли б назвати його в якомусь сенсі «відображенням», але й то з великою натяжкою, бо все таки у цьому процесі беруть участь і активні елементи, наприклад моя увага, яку я мушу скерувати на дане дерево і виокремити у своїй свідомості серед безлічі вражень саме ті враження, які йдуть від цього дерева. Ще більші пробеми з застосуванням терміну «відображення» виникають у випадку інших (похідних) виображень, про що вже йшлося раніше. Корінь «образ» у «відображенні» звичайно ж зберігається, але справу змінює префікс «від». Йому у польській мові повинно б відповідати слово „odobrażenie”, але такого слова у польській мові нема, замість нього вживається „odbicie” i „odzwierciedlenie”, а це зовсім інша річ, ніж “wyobrażenie”. Давайте зупинимося на «виображенні» як відповідника „wyobrażenia” і вже не будемо повертатися до цього питання.
ВідповістиВидалитиТвардовський дійсно чітко розрізняє сприйняття, уявлення, судження і емоційно-вольові акти, але всі вони не є ізольовані один від одного, а є якимось чином з собою пов'язані. Так, певні елементи уявлення і судження (wyobrażenia spostrzeżeniowe i sądy spostrzeżeniowy) приймають участь у процесі сприйняття, в якомусь сенсі є його складовими. Але вони не є його істотними (конститутивними) елементами, тільки доданими.
3) Балей у зацитованому фрагменті говорить про репродуктивні виображення. Знову ж таки не варто ставити у його термінології знак рівності між wyobrażeniem i przedstawieniem, я переконаний, що Балей вслід за Твардовським вважає wyobrażenie тільки одним з видів przedsatwienia, але не ототожнює їх.
Так, Степане, я другий день над усім цим думаю. Дуже перепрошую за відволікання.
ВідповістиВидалитиЯ побачила свою помилку у тому, що розуміла під сприйняттям і не тільки.
У нас прийнято спостереження вважати умовою адекватного сприйняття.
Натомість, як розумію, Твардовський більше говорить про спостереження і слово для цього таке використовує spostrzeżenie, воно так і перекладається з польської. Але у Польщі вчені під цим розуміють сприйняття. А саме сприйняття у Твардовського очевидно наближується до уявлення. Й тому є у його класифікації сприйняттєве виображення.
Так, я дійсно мала перед очима одну класифікацію й хотіла під неї підставити Твардовського.
у нього все по-іншому.
Тепер точно все.