ще про przedstawienie, wyobrażenie i sąd

Колеги, в мене до Вас ще є питання щодо уточнення перекладів (1) przedstawienie, (2) wyobrażenie i (3) sąd в контексті їх розуміннія як акту і як результату.

Отже, на разі маємо такі переклади:


(1)
przedstawienie (як акт) / przedstawianie - уявлення / уявлювання
przedstawienie (як результат) - уявлення

(2)
wyobrażenie (як акт) / wyobrażanie  - виображення / виображування
wyobrażenie (як результат) - виображення, образ

(3)
sąd (як акт) / sądzenie  - судження
sąd (як результат) - судження

Як бачимо, у перекладах (1), (2) і (3) одні і ті ж самі терміни, які я виділив (уявлення, виображення, судження) вжиті і у значенні акту, і у значенні результату, що може створювати деяку плутанину.  Питання: зупиняємося на цьому варіанті, чи все таки пробуємо закріпити за значеннями акту і результату різні терміни? Я за за те щоб зупинитися на цьому варіанті, з двох причин:
1) В принципі, на мою думку, це не є велика проблема, адже польські відповідники цих термінів (przedstawienie, wyobrażenie, sąd) також вжиті і у значенні акту, і у значенні результату. Те, чи вони у тексті вжиті у значенні акту, чи результату буде випливати з контексту. Тож нема сенсу ускладнювати справу;
2) Здається, що закріпити різні терміни за актом і результатом ще можна якось в (1) (нп. акт - уявлювання, результат - уявлення) і (2) (нп. акт - виображування, результат - виображення, образ), але неможливо в (3), бо тут маємо тільки одне слово "судження". В перших десятиліттях ХХ століття в термінології українських логіків у Галичині таке розрізнення було: акт - "судження", результат - "суд". Але слово "суд" вже давно вийшло з ужитку з української логічної термінології, і, здається, нема сенсу повертати його в науковий обіг. 
 
Яка Ваша думка?    

Instynkt umysłowy

Перекладаючи К. Твардовського "Основи людського знання", стикнувся з таким словосполученням як instynkt umysłowy. Переклав його як розумовий інстинкт. Синонімами слова umysł є інтелект, психіка, думка, мислення, свідомість (це слово нагадує мені англ. mind - таке ж широке за значенням). Тому вирішив, що найкраще, все ж таки, розумовий інстинкт. Хотів би почути Вашу думку.

Rodzaj i gatunek

Якщо йдеться про предмети, то як краще перекласти: "основою класифікації є розрізнення родів і видів предметів" чи "основою класифікації є розрізнення типів і видів предметів". Можливо є якийсь інший варіант.
Я схиляюся до другого варіанту, але про всяк випадок запитую.

Узгодження написання іншомовних прізвищ

В українській мові вже усталилися написання прізвищ таких відомих філософів, відповідно у філософській літературі та періодиці, а саме:

David Hume - Девід Г'юм
John Stuart Mill - Джон Стюарт Міл
Meinong - Майнонґ


Саме ці прізвища часто зустрічаються  у працях К. Твардовського. 

Можливо ще зустрічатиметься прізвище феноменолога Edmund Husserl, то українською написання цього прізвища наступне: Едмунд Гусерль. 

Ще доповнення від Маркіяна:

Vaihinger Hans – Файгінґер Ганс

Schulze Gottlob Ernst – Шульце Ґотлоб Ернст

Reinhold Karl Leonhard – Рейнгольд Карл Леонгард

Jacobi Fridrich Heinrich – Якобі Фрідріх Генріх

Eberhard Johann August – Ебергард Йоганн Август

Bain Alexander – Бейн Александр

УНІФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Стосовно загально вживаної у Твардовського філософської термінології я пропоную наступні переклади:

Психічні і психофізичні явища: 

1) psychiczne zjawisko - психічне явище

2) psychiczny akt - психічний акт

3) spostrzeżenie - сприйняття

4) sąd spostrzeżeniowy - сприйняттєве судження

Види психічних явищ:

1) przedstawienie - уявлення

2) sąd - судження

3) uczucie - почуття

Види уявлень:

1) wyobrażenie - образ (інколи "виображення")

2) pojęcie - поняття

Зупиняємося на цих варіантах, чи є інші пропозиції?

wyobrazenie podkladowe i przedstawienie podkladowe

У цій самій праці "Образи і поняття" К. Твардовський вживає термін wyobrazenie podkladowe. 

Я переклав цей термін, як "основний образ", бо К. Твардовський заначає: "тому що він є, певною мірою, основою [podklad] чи субстратом, на якому за допомогою виображення судження виникає поняття" (§ 11). Думаю, що так буде добре. А як ви вважаєте?

В іншій праці "Про сутність понять" К. Твардовський вживає поняття przedstawienie podkladowe. У цьому випадку це словосполучення треба було б перекласти як уявлення-основа.

Отож, маємо два поняття образ-основа і уявлення-основа.

przedstawiać sobie i wyobrażać sobie

У більшій праці К. Твардовського "Образи і поняття" він вживає два дієслова przedstawiać sobie i wyobrażać sobie. З огляду на те, що в українській мові є три слова «образ», «уявлення» і «поняття», але немає відповідника для «przedstawiać sobie», то я переклав слово «wyobrażenie» і дієслово «wyobrażać sobie» як образ (або виображення) і «виображувати», а «przedstawienie» і  «przedstawiać sobie» – уявлення і уявляти. Поступово дієслово "виображувати" і відповідний іменник "виображення" набуває легального статусу в українській філософській термінології. Наприклад, в найновішому перекладі Декарта ("Метафізичні розмисли"), здійсненого проф. О. Хомою, ці слова активно використовуються (див.: "Медитації" Декарта у дзеркалі сучасних тлумачень: Жан-Марі Бейсад, Жан-Люк Марйон, Кім Сан Он-Ван-Кун. Пер. з фр. і лат. - К.: Дух і Літера, 2014. - 368 с.

Sąd spostrzeżeniowe

В статті К. Твардовського "Про апріорні науки, або раціональні (дедуктивні), і апостеріорні науки, або емпіричні (індуктивні)" натрапив на словосполучення "sądu spostrzeżeniowego". Не знайшов кращого варіанту перекладу, як "спостережного судження". Хоча можна й "перцептивного судження", або "судження, заснованого на спостереженні" (але, як на мене, це задовга конструкція). Що думаєте, шановні колеги, з цього приводу?

Зупиняємося на "сприйняттєвому судженні".